Нещодавно в РЦКД відгримів новорічний мюзикл, що був режисований художнім керівником закладу Олександром Кузьменко. Хоча сам Олександр Анатолійович говорить, що у районному центрі культури та дозвілля прийнято все робити разом. Тож, новорічна вистава не стала винятком і є результатом спільної роботи режисерської групи.
Сьогодні ми вирішили ближче познайомити наших читачів з цим талановитим ямпільчанином, який вже багато років працює в галузі культури району.  
Олександре, розкажи про себе.
Я народився в селі Королівка, що на Київщині, але в 1993 році моя родина була вимушена переселитись з Чорнобильської зони – ми переїхали в Ямпіль. Вже тут  я пішов до школи, після дев’ятого класу вступив на навчання до конотопського політехнічного технікуму. Вже після першого курсу  зрозумів, що це не моє і повернувся до школи в 11 клас. Здобувши повну загальну середню освіту, вирішив пов’язати своє життя з галуззю культури і вступив до Сумського вищого училища  мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського.
На другому курсі після прослуховування  мене з одногрупником запросили працювати в Сумський театр драми та комедії ім. Щепкіна. Спочатку не було місць в драмі, а тому мене взяли артистом хору, у мене була навіть друга категорія. Після закінчення театрального сезону нас розрахували, а восени знову взяли на роботу – на цей раз вже у драму на півставки. Закінчивши навчання і отримавши диплом, я повернувся в Ямпіль.
В Ямполі працював в закладах культури?
Ні, спочатку працював там, де платили гроші. В 2003 році в Ямполі якраз відкривалась фірма «Будсервіс», у якій я пропрацював більше року. Потім працювати підприємству стало не вигідно. Тож, я звільнився і став, як кажуть, на «біржу». Куди мене звідти тільки не направляли, одного разу навіть на завод токарем. А я жодного разу в очі не бачив ні верстату, ні токаря (сміється, – ред.)
Одного разу директор Ямпільської школи №1 запросила мене працювати в школу, тимчасово – на півроку, доки не знайдуть заміну. Так півроку за півроком я і пропрацював до 2015 року. Тоді вирішив, що працювати на два фронти мені не вдасться і зосередився на роботі в РЦКД. Що стосується галузі культури в районі, то я завжди мав до неї стосунок, допомагав організовувати заходи навіть на громадських засадах.
Коли ти працював у школі, то вів гурток гри на гітарі. Чи займаєшся з дітьми зараз?
Так, ми продовжуємо займатись, але вже при РЦКД. З одного боку у нас є багато бажаючих навчитись грати, але виходить це не у всіх: комусь не вистачає нервів, комусь серйозності. Адже для цього потрібно докласти чимало зусиль.
Часто на заняття приходять мої колишні учні, ми дружимо, спілкуємось.
Я вважаю, що ми маємо об’єднати всі стилі і жанри, щоб залучити молодь в таку будівлю, як РЦКД. Нехай це навіть будуть неблагополучні діти, хай тут навчаються культури.
Основний напрямок твоєї роботи – це театральне мистецтво?
Так, з 2014 року ми щороку проводимо фестиваль театральної майстерності «Дивосвіт» серед колективів нашого району. Я все життя мріяв, щоб у нас в Ямполі був такий фестиваль, але організувати його виявилось дуже складно. Адже, до цього не у всіх закладах культури району були свої драматичні колективи. Але ми почали працювати, стали піднімати питання на семінарах і ці колективи почались відроджуватись. Так якщо в першому фестивалі взяли участь тільки 5 колективів, то на останньому фестивалі їх вже було 12.
А чи ростуть ці колективи якісно?
 Звісно, помітно, що з року в рік вони виступають все краще. З дитячих колективів в Дружбі є дуже сильний колектив. Серед дорослих колективів в минулому році нас вразив виступ Княжич, які  показали такий обряд, що у нас, у журі, аж роти повідкривались. Окрім того, є гарний колектив зі Свеси, які полюбляють оригінальний жанр, завжди щось привозять сучасне та цікаве.
А в Ямполі є свій колектив?
Так, є колектив «Водевіль», який я очолюю. Але ми на районному фестивалі показуємо лише майстер клас, бо якось не гарно організаторам самим брати участь., Навіть якщо б ми зайняли друге місце, то все рівно б сказали, що це місце дали «своїм».
Проте, ми беремо участь в інших фестивалях, виїжджаємо раз у два роки на фестиваль «Театральні обрії». Тричі були і жодного разу не повернулись без перших місць: або краща вистава, або краща режисерська робота. Раніше виїжджали в Конотоп на фестиваль «Конотопська відьма запрошує», але, на жаль, цей фестиваль закрили. Звідти ми свого часу привезли 2 місце.
Як часто ви займаєтесь?
Якщо є час, то займаємося навіть частіше, ніш за графіком – 2 рази на тиждень, а якщо готуємось до виступу, то кожного дня, навіть по вихідних, і так десь два місяці. Нас 13-14 чоловік, які ходять постійно.
Чи правда, що ти був режисером новорічного мюзиклу, що відбувся в РЦКД?
Я б сказав, що це спільна робота  режисерської групи РЦКД. Ми навіть так завжди підписуємо сценарій. Так є мої ідеї, але деякі сцени взагалі не мої, а деякі  ми пишемо разом.
Взагалі, я займаюсь більшістю новорічних мюзиклів, які проходять у нас. За цей час бували і злети і падіння.  

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *